У нашій свідомості психоаналіз — один із найвідоміших, загадкових, міфологізованих напрямів у психології. Причиною цього стала велика популярність цього методу. Погодьтеся, «психоаналіз» і «Фрейд» у нас у всіх на слуху. Ми чули про них із фільмів, телепередач, зустрічали згадки у книгах.

Про що насправді цей метод? І чи не перебільшений його чудодійний ефект?

За визначенням психоаналіз – це область психології та метод психотерапії, що займається дослідженням несвідомого і спрямований на вирішення внутрішніх конфліктів особистості через розуміння свого внутрішнього світу.

Таким чином, йдеться про психотерапію, спрямовану на корекцію глибинних психологічних процесів людини. При цьому особливість психоаналізу якраз у його спрямованості працювати з несвідомим.

Психоаналітик – це психолог чи психотерапевт, працюючий у рамках цього напряму. Університети не випускають спеціалістів у цьому напрямі. Тому, щоб практикувати психоаналіз потрібно пройти додаткове навчання, досить тривале і дороге.

Що являє собою несвідоме?

Ми часто думаємо, що керуємо життям своїми свідомо ухваленими рішеннями. Але понад сто років досвіду роботи психоаналітиків показують, що це не так. Більшість нашої психіки прихована від нашої уваги і перебуває ніби в «тіні».

Тут доречно порівняти нашу іпсихіку із айсбергом. Тільки 10% його маси перебуває над водою і видима для нас – спостерігачі. Уявімо, що це наша свідомість. Процеси, які у ньому, нам легше відстежити, зрозуміти, керувати ними.

Інша річ – решта 90% айсберга, приховані під водою. Для мореплавців саме підводна частина айсберга становить найбільшу небезпеку. Адже не можна точно оцінити його масу, розглянути форму, уникнути гострих кутів. Підводну частину айсберга можна порівняти з несвідомою частиною психіки. Сюди витісняються наші таємні імпульси, потяги, фантазії, тривожні спогади, уривки вражень із минулого тощо. Вміст тут химерний, часто травматичний, болючий, тривожний, заборонений. Наприклад, у несвідоме витісняються бажання, які з погляду соціальних норм можуть трактуватися як ганебні. Або очікування, настільки лякаючі, що свідомість не може з ними стравиться.

Оскільки маса айсберга під водою набагато більша, ніж його надводна частина, саме підводні течії, а не вітер визначають те, куди пливе айсберг. Так і в житті: імпульси несвідомого постійно керують нашою поведінкою, почуттями, станами, і незримо, в обхід зайнятої життєвою рутиною свідомості, впливають на нашу реальність.

Самостійно, без допомоги фахівця, відстежити роботу несвідомого та зрозуміти, що насправді відбувається, дуже важко. Отже, складно вирішити проблеми, корінь яких перебуває у несвідомих процесах.

Ідея психоаналізу

Багато внутрішніх проблем особистості формується під час дорослішання. Як не прикро, але найзначніші люди (батьки, члени сім’ї) завдають нам найбільшої кількості травм у найбеззахиснішому віці – у дитинстві. По суті риси характеру та особливості поведінки дорослого – це надбудова в будівлі нашої особистості і стоїть на фундаменті, закладеному в дитинстві.

Доросла психіка намагається адаптуватися до «правил» життя, засвоєних у дитинстві. Ми починаємо носити маски ідеальності, всесильності, невразливості, грандіозності та інші. Все підходить тому, що вимагали від нас батьки, а зараз, як нам здається, вимагає від нас соціум. А шлейфи травмуючих переживань, нереалізованих бажань, знехтуваних почуттів, заборон та іншого, з чим не справляється свідомість, витісняються подалі від очей, тесть у несвідоме.

При цьому ресурси психіки витрачаються на два «фронти». З одного боку, потрібно постійно підтримувати «правильний фасад», відпрацьовувати вивчений соціально бажаний сценарій. З іншого боку – погасити імпульси несвідомого, не дозволити його страшному вмісту прорватися назовні. Ця наша вимушена нещирість із собою створює величезну напругу і вимотує нас зсередини. Звідси депресії, психосоматика, проблеми в житті.

З іншого боку, звільнивши, усвідомивши, зрозумівши, визнавши себе зсередини людина стає більш гармонійною, а в психологічному сенсі – більш здоровою, цільною та емоційно зрілою. Він починає приймати реальність такою, якою вона є, навчитися справлятися з її вимогами, вчиться витримувати самого себе, свої почуття та емоції, перестає їх відреагувати і починає їх проживати, справляється з внутрішніми конфліктами на емоційному рівні без утворення нових симптомів.

Як працює психоаналітик

Психоаналіз покликаний допомогти людині помітити, розглянути, зрозуміти, усвідомити власні аспекти несвідомого. Це нова зустріч із собою, лише справжнім, без ілюзій, прикрашань, заперечень чи масок.

Основний метод роботи в арсеналі психоаналітика – метод вільних асоціацій. Саме в асоціаціях побічно, «між рядків» проявляється несвідоме.

Зовні психоаналіз виглядає як розмова двох людей, де переважно говорить клієнт. Він перебував у розслабленому стані і має можливість говорити все, що йому спадає на думку. Навіть якщо щось здається йому не важливим чи не по суті. Заборонених тем немає взагалі!

Психоаналітик уважно слухає та інтерпретує сказане клієнтом. Це допомагає звернути увагу до приховані аспекти сказаного, побачити нові внутрішні взаємозв’язки, усвідомити можливість вибору тощо. При цьому психоаналіз не дає жодних оцінок. Він виходить із принципу, що у житті немає нічого «поганого» чи «хорошого».

Спочатку такий спосіб роботи може здатися дивним. Адже люди зазвичай очікують від психоаналітика конкретних порад, як вчинити, та принаймні активного діалогу про свою проблему.

Але цінність психоаналізу в іншому. Тут клієнт дізнається як він влаштований, відкриває та пізнає себе зсередини. Він вчиться по-іншому дивитися на життя, на себе, своє оточення. І найголовніше у нього з’являється вибір! Якщо раніше несвідоме незримо управляло людиною, тепер, розуміючи саму суть своїх внутрішніх процесів, може прийняти усвідомлені рішення, і по-справжньому управляти своїм життям.

Таким чином, основне завдання психоаналізу — дослідження та розуміння самого себе.

І наостанок, висловлювання одного відомого у вузьких аналітичних колах психоаналітика: «Я не знаю жодної людини, хто пошкодував би про пройдений психоаналіз, про витрачений на аналіз часу та гроші!» (Звичайно, якщо аналіз було дійсно пройдено і завершено, а не обірвано на підлогу шляху).